Три місяці з Fitbit Air: великий досвід використання спортивного браслета
Спортивні браслети без екрана свого часу були одними з перших носимих гаджетів й однією з перших спроб надати користувачам можливість відстежувати свою фізичну активність. Сьогодні мало хто вже згадає Jawbone Up, Misfit Shine, Fitbit Flex та навіть перші версії безекранних MiBand. Втім, багато в чому саме цим девайсам ми завдячуємо сьогоднішньому буму носимої електроніки.
При цьому сама категорія спортивних браслетів не зникла, а переродилася й зараз переживає ренесанс. І тут варто віддати належне компанії Whoop, яка змогла переосмислити цю категорію, наповнити її новим сенсом та завоювати цілу армію фанатів, в тому числі серед професійних атлетів. Одразу відзначу, що моя історія зі спортивними браслетами нараховує вже понад 15 років, я користувався всіма переліченими вище моделями, а половину минулого року ходив з браслетом Whoop 4.0.
Тож моя зацікавленість Fitbit Air не зʼявилася на порожньому місці. Постійно користуючись різними розумними годинниками я зрозумів, що хотів би більше носити звичайні годинники, проте продовжувати відслідковувати фізичну активність, пульс та сон. Fitbit Air доволі добре лягає в цю концепцію. Це компактний, легкий браслет, який не потребує платної підписки та обіцяє тиждень автономності. Тож на початку червня я зробив замовлення, й вже через пару тижнів отримав свій Fitbit Air. В цьому матеріалі поділюся своїми враженнями від довгого використання браслета, його перевагах та недоліках.
Комплектація, дизайн та перші враження
Fitbit Air постачається у невеликій коробці, в середині якої можна знайти текстильний браслет та зарядний кабель USB-C з магнітним кріпленням та конекторами для зарядки.
Я обрав лавандовий (насправді блакитний) колір браслета, втім з покупкою Air офіційний магазин Google також надавав бонусні 40 євро, які можна було витратити на будь-який інший товар. І звісно, що в цю вартість “вписувався” лише додатковий браслет для Fitbit Air. Дуже хотілося взяти додатковий силіконовий браслет, який краще підходить для активних занять спортом та плавання, проте їх дуже швидко розібрали, тому довелося замовляти ще один текстильний, але вже чорного кольору.
Сама конструкція Fitbit Air доволі типова для такого класу пристроїв, й складається з двох компонентів. По-перше, пластикової капсули, в якій знаходиться вся електроніка та датчики. По-друге, браслета з кріпленням для капсули, а також металевим кільцем та липучкою Velcro для надійнішого кріплення на руці.
Разом з текстильним браслетом Fitbit Air важить всього 12 грамів та майже не відчувається на руці. Компактні розміри роблять навіть такий простий дизайн доволі елегантним, й менш помітним, ніж той же Whoop. При цьому конструкція Air пропонує таку саму універсальність, адже для капсули вже можна знайти сторонні ремінці, щоб носити на нозі чи на біцепсі. Багато хто вважає, що це покращує точність вимірювання.
Єдиний мінус текстильного браслета, особливо у світлих кольорах, вони доволі легко брудняться та з часом можуть навіть міняти колір. В мене поки що не було такої проблеми, та і я намагаюся раз на декілька тижнів прати ремінець.
Загалом, Fitbit Air вже з коробки залишає приємні враження, браслет має продуману конструкцію зі зручним регулюванням, яке дозволяє обрати комфортний рівень його прилягання до шкіри, щоб і оптичний датчик працював правильно, але при цьому не тиснув. В плані дизайну, браслет не пропонує нічого нового, але зроблений для максимального комфорту та легко зливається зі стилем користувача.
Підключення та проблеми налаштування
Для роботи Fitbit Air потрібен застосунок Google Health, який можна встановити як на Android, так і на iOS, він замінив собою власний застосунок Fitbit, який вже дещо застарів. Підключення браслета до смартфона відбувається через протокол Bluetooth LE, тобто не споживає багато енергії та майже не впливає на автономність смартфона.
При першому налаштуванні знадобиться акаунт Fitbit або Google, для більшості користувачів, що раніше не мали девайсів від Fitbit, буде зручніше додати останній. Втім, якщо ви вже користувалися якимись пристроями компанії, то також зможете перенести свої дані. Інтерфейс застосунку англійській, української локалізації немає, хоча буває проступають українські слова. Схоже, що якість сну аналізує ШІ, й він же готує ці написи, тому без проблем одразу перекладає.
На жаль, ось цей підхід “щось переклали, а щось – ні” дуже добре ілюструє той факт, що Google не сильно турбується про те, як Fitbit Air буде використовуватися в країнах без офіційної підтримки. Це створює масу проблем, починаючи з того, що спортивний браслет не хоче підʼєднуватися до смартфона взагалі. Пише про помилку синхронізації.
Перепробувавши всі “танці з бубном”, йдеш гуглити й знаходиш крихти інформації від необхідності перезавантажити браслет чи спробувати заново підʼєднати його. Але по факту допомагають лише дві речі. Оскільки Google використовує регіональні обмеження, а налаштування браслета та налаштування Google Health – це взагалі різні опції, то зі старту не дуже зрозуміло, що потрібно зробити, щоб все нарешті запрацювало.
На щастя, людей, які вже на той момент зіштовхнулися з подібними проблемами, було доволі багато. Й мудрість інтернету підказала мені вимкнути в налаштуваннях Google Health автоматичну локацію, вибрати США, а часовий пояс – Рига. Після цього працює все, окрім ШІ-функцій, які мають робити кращу інтерпретацію зібраних даних про фізичну активність, сон, здоровʼя та надавати розумні підказки. Шкода, адже разом з Fitbit Air користувачі отримували безплатно 3 місяці підписки Google Health Premium, яка дозволяє спілкуватися з персональним ШІ-тренером. Щоб активувати її, скоріше за все, довелося б заморочуватися з VPN, міняти регіон у своєму акаунті Google та можливо навіть білінг.
Весь цей досвід дуже контрастує з тим, що ти отримуєш разом з Whoop. Адже компанії загалом всеодно з якої країни чи регіону її користувач, вона блокує лише ті функції, для яких потрібна сертифікація, як для медичного девайса, якщо в неї немає відповідного дозволу в країні. Тож не знаю, чи вже запрацювало в нас вимірювання кровʼяного тиску на найдорожчому Whoop MG. Але з мого досвіду, всі основні функції браслета були доступні, в тому числі ШІ тренер, якому можна було ставити різні питання, як по тренуваннях, так і харчуванню. Тому мені дивно, що Google обмежує цю функціональність в Fitbit Air, тим більше, що в Україні офіційно працює Gemini.
Я буквально заради експерименту кидав Gemini просто скріншоти з Google Health, й отримував ті самі розгорнуті поради, що й міг би просто в застосунку, якби в нас працював Google Health Premium. Не скажу, що це прямо мінус, особливо для тих, хто з самого початку не хотів додаткову підписку. Втім, як на мене, підхід Whoop більш практичний та клієнтоорієнтований.
З самими можливостями застосунку Google Health розберемося трохи далі, адже вони нероздільно повʼязані з функціональністю самого браслета.
Відстеження активності, занять спортом та сну
Попри компактні розміри, Fitbit Air в цілому пропонує доволі хороший набір датчиків. Тут є оптичний пульсометр, 3-осьовий гіроскоп, акселерометр, червоний та інфрачервоний сенсор для вимірювання SpO2, а також сенсор температури шкіри. Тобто маленький браслет збирає по суті всі ті самі дані, що й більше спортивні годинники. При чому завдяки експертизі Fitbit та тим даним користувачів, що компанія збирала та обробляла багато років, навіть маючи не те щоб дуже сучасні датчики, цей браслет забезпечує доволі високу точність вимірювання.
Сам Fitbit Air не показує жодних даних, невеликий індикатор на його корпусі служить лише для того, щоб інформувати про рівень заряду батареї, тому всю інформацію про фізичну активність потрібно дивитися в застосунку Google Health.
Головний екран програми Today складається з двох частин: у верхній розташований блок віджетів, які можна міняти на свій смак, а знизу йде стрічка активності в хронологічному порядку. Тобто в той час, як у віджетах можна дивитися загальну інформацію, наприклад, кардіонавантаження, кроки, готовність до тренувань, стрічка показує всю вашу активність за день, від кількості годин сну до прогулянок чи занять спортом.
Не скажу, що це найзручніший інтерфейс, але зі своїм завданням він справляється, адже в користувача одразу перед очима є основний набір даних про активність та здоровʼя. До того ж його можна налаштувати під власні потреби.
Друга вкладка в Google Health має назву Fitness та, окрім дублювання інформації про тренування з головного екрана, також містить безплатні силові та кардіо відеоуроки від тренерів-партнерів Fitbit. Прикольно, що запустивши урок та виконавши всі вправи, браслет автоматично записує це заняття.
Наступна вкладка Sleep збирає всі дані щодо сну, тут можна детально подивитися фази сну, метрики його якості та іншу статистику. Тут же є дихальні вправи на розслаблення, які дозволяють швидше відійти до сну. Або принаймні спробувати це зробити.
Остання вкладка в інтерфейсі отримала назву Health, й тут можна знайти різноманітні метрики про здоровʼя серця та легень. Fitbit Air опирається на постійне відслідковування частоти дихання, насичення крові киснем, пульсу в режимі спокою, варіабельності серцевого ритму та температури тіла. Якщо один з них виходить за межі, то користувач отримує сповіщення на смартфоні.
В країнах з підтримкою Google Health Premium в застосунок можна завантажити власні медичні дані, як результати аналізів чи вакцинацію, й отримувати більш релевантні поради від ШІ-помічника. Можна навіть підʼєднати свого провайдера медичної страховки або клініку, в якій користувач обслуговується, і вона буде вивантажувати деякі дані в Google Health. В Україні це, наразі, не працює.
Ще одна цікава штука в Fitbit Air – це підтримка обміну даними з іншими фітнес-девайсами через Health Connect на Android та через Apple Health на iPhone. В ідеалі це мало б працювати так, що якщо ви одночасно користуєтеся Fitbit Air та якимось спортивним годинником (в мене останні декілька місяців це Galaxy Watch Ultra2), то дані між ними мали б синхронізуватися. Тобто якщо лягли спати в браслеті, то потім на годиннику дивитеся свою оцінку сну. Це було б дуже зручно. На жаль, в реальності воно так не працює. Fitbit Air справді може віддавати дані в Samsung Health, проте вони далі не передаються на годинник, а значить не використовуються повною мірою. Було б дуже класно, якби виробники придумали єдиний стандарт обміну даних між фітнес-девайсами.
Вже завершуючи цей розділ, також зазначу, що Fitbit Air загалом виявився доволі зручним форматом для відстеження фізичної активності з мінімумом уваги до себе.
Браслет автоматично визначає формат вправи. Наприклад, пішли на прогулянку чи на пробіжку, а він її в фоні відстежив і записав основні параметри. Не можу сказати, що вони завжди точні.
Fitbit Air може помилятися з часом початку вправи та з дистанцією, особливо у випадку бігу, взагалі не виявляє плавання. Проте оскільки постійно моніторить активність користувача, то далі доволі легко відредагувати час, дистанцію та тип вправи.
Автономність та зарядка
У Fitbit Air використовується акумулятор на 168 мА⋅год, чого цілком достатньо, щоб забезпечити 7 днів роботи браслета. Це помітно менш як 14 днів роботи, які пропонує Whoop MG, втім Air компактніший і для більшості користувачів 7 днів роботи буде цілком достатньо. За весь час використання я не відчував жодного дискомфорту від такої “тижневої” автономності. На відміну від того ж Whoop, Fitbit Air потрібно знімати з руки для того, щоб підзарядити від фірмового кабелю з магнітним кріпленням. Але оскільки я і так періодично знімаю браслет, просто щоб рука “подихала”, то для мене це просто перетворилося у звичайний ритуал: зняв з руки, поставив на зарядку.
При цьому браслет підтримує швидке заряджання, 5 хвилин живлення додає 1 день автономності. Повна ж зарядка від 0 до 100% займає 90 хвилин.
У підсумку
Скажу чесно, перші враження про Fitbit Air в мене були здебільшого негативними. Проблеми з підключенням дико бісили, частина функцій не працювала, синхронізація глючила. Я навіть шкодував, що не дочекався релізу браслета Garmin Cirqa, враховуючи, що більшість часу користуюся годинниками від Garmin. Втім, знайшовши розв’язання основних проблем Fitbit Air, я все ж отримав приємний досвід використання.
За меншу вартість, ніж браслети Whoop чи Garmin, з відсутністю обовʼязкової підписки, Fitbit Air тихо працює у фоні та надає інформацію про фізичну активність та деякі показники здоровʼя. Це хороший варіант для тих, хто не хоче відволікатися на сповіщення зі смартфона. І це цікава альтернатива для тих, хто розглядав покупку доступніших браслетів від китайських виробників, типу Amazfit Helio, проте від компанії, яка буквально створила перший портативний фітнес-трекер. Тож це насправді непоганий спосіб зрозуміти, чи підходить вам такий девайс в принципі.
