Законопроєкт № 15488-3 дозволить слідчим відмовляти в реєстрації заяв про злочини — адвокат Йосипов

0

Законопроєкт № 15488-3 «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення інститутів проведення обшуку у невідкладних випадках, а також реєстрації заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення»

a9029da2995dbe215befc4f93af8a28838d0388100f536e6dc661d3ba96238d5

Адвокат Андрій Йосипов у статті для «Закону і Бізнесу», опублікованій 12 листопада 2026 року, закликав виключити з законопроєкту № 15488-3 зміни до статей 214 і 303 КПК.

На його думку, запропонований фільтр «достатніх даних» фактично легалізує відмову в реєстрації заяв про кримінальні правопорушення і вдарить насамперед по потерпілих, а не по недобросовісних заявниках.

Що передбачає законопроєкт

Законопроєкт № 15488-3 «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення інститутів проведення обшуку у невідкладних випадках, а також реєстрації заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення» зареєстрував 24 серпня 2026 року народний депутат Сергій Іонушас. Відповідно до картки законопроєкту, 28 жовтня Верховна Рада ухвалила його за основу зі скороченим строком підготовки до другого читання. Головне науково-експертне управління висловлювало до документа зауваження.

Як описує Йосипов, проєкт поєднує дві різні групи змін. Перша стосується судового контролю за невідкладними обшуками за ч. 3 ст. 233 КПК, зокрема 72-годинного строку на звернення до слідчого судді та права на оскарження. Ці новели автор вважає слушними і давно назрілими. Друга група змінює порядок початку досудового розслідування:

  • за ч. 1 ст. 214 КПК відомості до ЄРДР вноситимуть лише тоді, коли заява чи повідомлення «містять достатні дані про обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення»;
  • заборона відмови в прийнятті та реєстрації заяви за ч. 4 ст. 214 КПК поширюватиметься лише на заяви з такими «достатніми даними»;
  • «достатні дані» визначать як сукупність відомостей, що дає змогу зробити обґрунтований висновок про наявність у діянні складу кримінального правопорушення, а оскарження бездіяльності за п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК обмежать такими заявами.

Аргументи автора

Тлумачення від протилежного. Нова редакція ч. 4 ст. 214 КПК, за оцінкою Йосипова, звучить як оксюморон: якщо заборонено відмовляти лише в реєстрації заяв із «достатніми даними», то відмова в усіх інших випадках допускається, причому за суб’єктивною оцінкою слідчого чи прокурора.

Склад злочину — мета розслідування, а не умова його початку. Встановлення всіх елементів складу кримінального правопорушення є завданням досудового розслідування. Потерпілий без слідчих дій, тимчасового доступу та експертиз не може надати в первинній заяві сукупність відомостей, достатню для такого висновку. Водночас проєкт не повертає дослідчої перевірки, не визначає критеріїв «достатності» і не передбачає процесуального документа, яким оформлюватимуть відмову.

Чинний КПК уже має інструмент. Якщо обставини в заяві суперечливі чи очевидно не свідчать про злочин, слідчий може внести відомості до ЄРДР і одразу закрити провадження за п. 1 або 2 ч. 1 ст. 284 КПК. Тоді заявник отримує вмотивовану постанову й може оскаржити її слідчому судді. За новою моделлю жодної постанови не буде, а в суді заявникові доведеться доводити оціночну «достатність даних».

Статистика не підтверджує потреби у фільтрі. На підтримку проєкту поширюють тезу, що у 2019–2025 роках слідчі судді задовольнили 142 943 з 241 851 скарги на невнесення відомостей до ЄРДР, тобто 59,1 %. Проаналізувавши звітність судів за формою № 1-к, Йосипов зазначає, що цей показник розраховано від усіх розглянутих скарг, включно з поверненими через пропуск строку (14,36 %) і закритими провадженнями (7,86 %), зокрема тими, де слідчий сам вніс відомості після отримання судової повістки. Серед скарг, розглянутих по суті, суди визнають бездіяльність незаконною в 75,99 % випадків. Сталі близько 20 % відмов, за висновком автора, свідчать, що слідчі судді вже зараз відсіюють цивільно-правові та господарські спори, орієнтуючись на практику Касаційного кримінального суду ВС.

Бізнес це не захистить. Йосипов не погоджується з колегами, які вважають, що фільтр зменшить кількість замовних проваджень. Провадження для тиску на бізнес, наголошує він, зазвичай реєструють самі правоохоронці на підставі рапорту оперативного підрозділу, і новий фільтр не завадить написати в такому рапорті «достатню сукупність відомостей». До того ж сам запис в ЄРДР не дає ні обшуку, ні арешту майна, для яких потрібна ухвала слідчого судді.

Хто постраждає. За оцінкою автора, зміни вдарять по громадянах, які стали жертвами крадіжки чи шахрайства, по бізнесу як потерпілому від рейдерства, по викривачах і по самих адвокатах, які звертаються до ДБР чи НАБУ із заявами про перешкоджання адвокатській діяльності (ст. 397 КК) або перевищення влади (ст. 365 КК). Йосипов прогнозує, що частка задоволених скарг на невнесення відомостей після змін «неминуче обвалиться в рази».

Висновок автора

Законодавець, на думку Йосипова, має обрати одну з двох цілісних моделей: або імперативну реєстрацію кожної заяви з відсіюванням безпідставних через закриття провадження, або повернення дослідчої перевірки з граничними строками, вичерпним переліком перевірочних дій, вмотивованою постановою про відмову і правом на її оскарження. Проєкт № 15488-3 він називає гібридом, що поєднує «найгірші риси обох світів», і пропонує до другого читання виключити зміни до статей 214 і 303 КПК, зберігши норми про судовий контроль за невідкладними обшуками.

Що це означає

Аналітично. Для адвокатської спільноти законопроєкт має подвійне значення. Новели щодо невідкладних обшуків посилюють гарантії клієнтів і самих адвокатів, а зміни до ст. 214 КПК водночас можуть ускладнити ініціювання проваджень щодо порушень з боку правоохоронців, зокрема під час обшуків, які законопроєкт покликаний упорядкувати. Оскільки строк підготовки до другого читання скорочено, позиція профільних комітетів щодо розмежування двох блоків змін визначиться найближчим часом.

Наведені в статті статистичні розрахунки є авторським аналізом звітності судів, а не офіційною позицією ДСА чи Верховного Суду.

Читайте також на ADVOKAT POST

  • Слідчі судді задовольняють 59% скарг на невнесення до ЄРДР, у ВАКС — 21%: чи виправдовує ця статистика зміни до ст. 214 КПК? — адвокат Шрам — інший погляд на ту саму статистику.
  • ВРУ підтримала в першому читанні 72-годинний строк для «легалізації» невідкладного обшуку — ухвалення законопроєкту за основу.
  • Невідкладний обшук не може бути способом обійти гарантії адвокатської діяльності — НААУ — позиція НААУ щодо законопроєкту.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *